Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
збуватися — 1 дієслово недоконаного виду втрачати кого , що небудь збуватися 2 дієслово недоконаного виду здійснюватися … Орфографічний словник української мови
збутися — I див. збуватися I. II див. збуватися II … Український тлумачний словник
позбуватися — I а/юся, а/єшся, недок., позбу/тися, у/дуся, у/дешся, док. 1) Втрачати кого , що небудь. || Губити (листя, плоди і т. ін.) (про дерева, кущі). || Відмовлятися, відступатися від чого небудь (думок, намірів і т. ін.). Позбутися життя. 2) Збуватися… … Український тлумачний словник
розладнуватися — ується, недок., розладна/тися, а/ється, док. 1) Втрачати лад, належний порядок у розташуванні, пересуванні і т. ін. 2) Ставати непридатним для використання внаслідок несправності окремих частин, деталей, вузлів і т. ін. (про машини, механізми,… … Український тлумачний словник
ставатися — стаю/ся, стає/шся, недок., ста/тися, ста/нуся, ста/нешся, док. 1) тільки 3 ос. Відбуватися, мати місце, траплятися. || Коїтися, чинитися (перев. про щось недобре, небажане). || з ким, кому. Діятися, творитися (про виникнення незвичного або… … Український тлумачний словник
визволятися — визволитися 1) (ставати вільним, здобувати собі свободу), звільнятися, звільнитися, розкріпачуватися, розкріпачитися, розкабалятися, розкабалитися 2) (звільнятися від когось / чогось небажаного, зайвого тощо), позбавитися, позбавлятися, збутися,… … Словник синонімів української мови
здійснюватися — 1) = здійснитися (запроваджуючись у життя, ставати дійсним, реальним), реалізуватися, зреалізуватися, у[в]тілюватися, у[в]тілитися (зазв. зі сл. в життя , в дійсність ), перетворюватися, перетворитися (зі сл. в життя , в дійсність );… … Словник синонімів української мови
позбутися — I = позбуватися (кого чого звільнитися від когось / чогось небажаного, зайвого тощо), позбавитися, позбавлятися, збутися, збуватися, усунути, усувати (кого що), визволитися, визволятися (від кого чого), подолати (що), ліквідувати (що),… … Словник синонімів української мови
утратити — втратити, утрачати, втрачати (залишитися без когось / чогось), позбутися, позбуватися, збутися, збуватися, згубити; прогаяти, прогаювати, проґавити (унаслідок спізнення, неуважности тощо) … Словник синонімів української мови
